Сачовський І.М.

Прикарпатський національний університет ім. В.Стефаника

До питань вдосконалення ціноутворення в агропромисловому комплексі України

В одній з своїх робіт Білик Ю.Д. писав: „Проведення глибоких економічних реформ у країні, перехід від планово-директивних до ринкових методів господарювання потребує насамперед проведення цінової політики, яка залишається однією з найскладніших нерозв’язаних проблем на сучасному етапі становлення ринкової економіки в Україні” [1,с.5]. В контексті сказаного чи не найважливішою передумовою вдосконалення ціноутворення як в аграрному секторі, так і в народногосподарському комплексі України в цілому, перетворення його в ефективний інструмент вирішення насущних проблем економіки країни в умовах її реформування, становлення ринкових відносин в усіх сферах суспільного виробництва є неухильне дотримання принципу комплексного підходу при формуванні цін на всіх стадіях відтворювального процесу із застосуванням єдиної у народному господарстві методологічної бази. Зразу ж зауважимо, що в сучасних умовах при формуванні цін виходять із собівартості виробленої продукції та рівня рентабельності, який визначається відношенням прибутку до собівартості. При цьому в промисловості й сільському господарстві вказана методика якраз різна. Наприклад, у сільському господарстві діють так звані орієнтовні ціни, в основу яких покладено середню фактичну собівартість, скориговану на індекс зростання цін спожитих засобів виробництва і збільшення витрат на оплату праці у зв’язку з інфляцією. Тобто деякою мірою орієнтовані ціни разом з дотаціями і компенсаціями виконують функцію (на момент їх розрахунку) міри суспільно необхідних витрат. Але внаслідок безупинного зростання цін на засоби виробництва, що надходять з промисловості, а також через систематичне підвищення роздрібних цін на товари, які споживаються сільським господарством, орієнтовані ціни швидко втрачають свою вартісну основу. Це одна з головних причин, що зумовлює труднощі у формуванні державних продовольчих ресурсів і призводить до скорочення обсягів сільського виробництва.

Другою не менш важливою передумовою вдосконалення ціноутворення в аграрному секторі України є створення необхідних умов для закріплення на законодавчому рівні політики подальшої підтримки цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел фінансування, основним завдання якої повинно бути забезпечення бази для створення рівних умов господарювання всім галузям народного господарства, а також різних стимулюючих важелів, які б сприяли зростанню виробництва, підвищенню його ефективності. Іншими словами, політика фінансової підтримки вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника повинна носити не спорадичний, а системний, цілеспрямований характер, бути розрахованою на віддалену перспективу і розглядатись в комплексі найважливіших проблем розвитку суспільства в цілому.

Третьою вимогою, дотримання якої обов’язкове, і яка носить безпосередньо прикладний характер є необхідність усунення диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію. У зв’язку з цим, з метою усунення цінового диктату з боку підприємств, які забезпечують сільське господарство, необхідно проводити жорсткий антимонопольний контроль за цінами на матеріально-технічні ресурси, енергоносії та послуги в поєднанні з вільним ціноутворенням без адміністративного втручання у господарську діяльність в аграрному секторі економіки.

Наступним, визначальним принципом цінового механізму є забезпечення еквівалентності обміну між сільським господарством та іншими сферами АПК. У галузях АПК, що обслуговують сільське господарство, рівень цін на продукцію, роботи і послуги має бути таким, щоб відшкодовувались нормативні середньо галузеві виробничі витрати та щонайменше забезпечувався прибуток, необхідний для простого відтворення.

Такі найважливіші, на наш погляд, передумови вдосконалення ціноутворення в аграрному секторі України.

Література:

1. Білик Ю.Д. Ціноуворення в умовах формування ринкових відносин в АПК // К.: Урожай, 2000.

2. Гладій М.В. Основні концептуальні положення аграрної політики в Україні // Економіка АПК – 2002 - №9.

3. Кириленко І.Г. Аграрний сектор України: уроки, завдання // Економіка АПК – 2004 - №1.

4. Саблук П.Т. Економічні інтереси як основа розвитку аграрного виробництва // Економіка АПК – 2004 - №8.